Що робити якщо пацієнт впав: покрокова інструкція

Падіння пацієнтів — одна з найпоширеніших надзвичайних ситуацій у медичних закладах, будинках престарілих та при домашньому догляді. За статистикою, близько 30% людей віком понад 65 років падають щонайменше раз на рік, а в умовах стаціонару цей показник ще вищий. Правильна та швидка реакція медичного персоналу або доглядача може запобігти серйозним ускладненням та врятувати життя. У цій статті ми детально розглянемо, як діяти, якщо пацієнт впав.

Загальні принципи: що важливо пам'ятати

Перш ніж перейти до покрокової інструкції, важливо засвоїти основні принципи:

Зберігайте спокій. Ваша паніка може налякати пацієнта та призвести до помилкових дій. Дихайте глибоко та діяте методично.

Не поспішайте піднімати пацієнта. Це найпоширеніша помилка. Швидке піднімання може призвести до додаткових травм, особливо якщо є перелами або внутрішні ушкодження.

Оцініть ситуацію. Кожне падіння унікальне, і підхід має бути індивідуальним залежно від стану пацієнта, обставин падіння та видимих ушкоджень.

Кличте на допомогу. Не намагайтеся справитися самостійно, якщо є можливість покликати колег або екстрені служби.

Документуйте інцидент. Це важливо як для медичної документації, так і для профілактики майбутніх падінь.

Крок 1: Негайна оцінка ситуації (перші 10-15 секунд)

Як тільки ви виявили, що пацієнт впав, швидко оцініть ситуацію:

Перевірте свідомість. Заговоріть до пацієнта голосно та чітко: "Пане Іване, ви мене чуєте? Що сталося?" Якщо пацієнт не реагує, перевірте реакцію на больові подразники (легко стисніть трапецієподібний м'яз на плечі).

Оцініть дихання. Подивіться на рух грудної клітки, прислухайтеся до звуків дихання. Якщо дихання відсутнє або агональне (рідкісне, важке), негайно кличте реанімаційну бригаду та готуйтеся до серцево-легеневої реанімації.

Швидко огляньте на наявність очевидних травм. Шукайте кровотечі, незвичні положення кінцівок, деформації, що можуть вказувати на переломи.

Оцініть безпеку оточення. Чи немає навколо гострих предметів, рідин на підлозі або інших небезпек? Якщо є — усуньте їх або обережно перемістіть пацієнта в безпечнішу зону (тільки якщо це критично необхідно!).

Крок 2: Виклик допомоги

У медичному закладі: Натисніть кнопку екстреного виклику або попросіть когось покликати медсестру/лікаря. Повідомте: "Пацієнт впав у палаті номер ___, потрібна допомога!"

Вдома або в закладі догляду: Зателефонуйте 103 (швидка допомога), якщо:

• Пацієнт у непритомності
• Є підозра на перелом шийки стегна, хребта або інших кісток
• Видима сильна кровотеча
• Пацієнт скаржиться на біль у грудях або важко дихає
• Після падіння змінився психічний стан (сплутаність, дезорієнтація)
• Пацієнт приймає антикоагулянти (препарати для розрідження крові) і вдарився головою

Поки чекаєте на допомогу, не залишайте пацієнта самого.

Крок 3: Первинний огляд та стабілізація

Якщо пацієнт у свідомості:

Заспокойте пацієнта. Говоріть спокійним, впевненим голосом: "Ви впали, але зараз я поруч. Давайте разом з'ясуємо, чи все гаразд. Спробуйте не рухатися."

Не дозволяйте різко вставати. Багато пацієнтів від сорому або страху намагаються швидко підвестися. М'яко, але рішуче попросіть їх залишатися в тому положенні, в якому вони є.

Проведіть опитування:

• "Де ви відчуваєте біль?"
• "Чи можете поворухнути руками? А ногами?"
• "Чи не паморочиться голова?"
• "Що сталося перед падінням? Ви відчували слабкість, запаморочення?"
• "Чи вдарилися ви головою?"
• "Чи втрачали свідомість?"

Виміряйте життєві показники:

• Пульс (частота, ритмічність)
• Артеріальний тиск
• Частота дихання
• Сатурація кисню (якщо є пульсоксиметр)
• Температура тіла
• Рівень цукру в крові (якщо пацієнт діабетик)

Проведіть фізичний огляд:

Голова та шия: Обережно обстежте голову на наявність гематом, садна, ран. Перевірте зіниці (чи однакові за розміром, чи реагують на світло). Якщо є підозра на травму шийного відділу хребта (пацієнт скаржиться на біль у шиї, є неврологічні симптоми), зафіксуйте шию підручними засобами та НЕ рухайте голову.

Грудна клітка: Попросіть зробити глибокий вдих. Чи відчуває пацієнт біль? Чи симетрично рухається грудна клітка?

Живіт: Обережно пропальпуйте. Чи немає болючості, напруження, здуття?

Таз: Якщо пацієнт скаржиться на біль у тазу або стегні, не намагайтеся перевірити стабільність тазу тиском — це може призвести до зміщення уламків. Просто зафіксуйте місце болю.

Кінцівки: Оцініть колір, температуру, наявність пульсу на периферії. Попросіть поворухнути пальцями рук і ніг. Перевірте чутливість легким доторком. Шукайте деформації, набряк, крепітацію (хрускіт), що можуть свідчити про перелом.

Шкіра: Оцініть колір (блідість, ціаноз), вологість, наявність синців, садин, ран.

Крок 4: Вирішення — піднімати чи ні?

Це критичне рішення, яке залежить від результатів огляду:

НЕ піднімайте пацієнта, якщо:

• Він скаржиться на сильний біль у хребті, шиї, тазу або кінцівках
• Є видима деформація кінцівок
• Пацієнт не може ворухнути кінцівкою
• Є підозра на травму голови з неврологічними симптомами
• Артеріальний тиск критично низький або високий
• Пацієнт у непритомності або змінений психічний стан
• Ви не впевнені в безпечності підйому

У цих випадках залиште пацієнта в тому положенні, в якому він є (якщо воно не загрожує життю), накрийте теплою ковдрою та чекайте на прибуття медичної бригади.

Можна розглянути підйом, якщо:

• Пацієнт у свідомості та орієнтований
• Немає скарг на сильний біль
• Життєві показники стабільні
• Пацієнт може рухати всіма кінцівками
• Немає видимих деформацій або серйозних травм
• Є достатньо персоналу для безпечного підйому (мінімум дві особи)

Крок 5: Безпечний підйом пацієнта (якщо це можливо)

Якщо прийнято рішення піднімати пацієнта, робіть це повільно та методично:

Підготовка:

• Приберіть сторонні предмети
• Підготуйте стабільний стілець або крісло поруч
• Переконайтеся, що у вас є мінімум один помічник
• Вдягніть нековзкі рукавички, якщо є

Техніка підйому з підлоги (метод для двох осіб):

1. Поверніть пацієнта на бік (якщо він лежить на спині):

• Один помічник тримає голову та плечі
• Другий тримає таз та ноги
• На рахунок "раз-два-три" синхронно поверніть на бік

1. Допоможіть пацієнту стати на чотири кінцівки:

• Допоможіть підвести коліна до грудей
• Підтримуючи під пахви, допоможіть стати на коліна
• Потім допоможіть спертися на руки

1. Використайте стілець як опору:

• Поставте міцний стілець перед пацієнтом
• Допоможіть покласти руки на сидіння
• Один помічник стабілізує стілець, другий підтримує пацієнта під пахви

1. Допоможіть встати:

• Попросіть пацієнта висунути вперед сильнішу ногу
• На рахунок "три" допоможіть підвестися, перенісши вагу на ногу
• Повільно оберніть пацієнта та посадіть на стілець

1. Оцініть стан після підйому:

• Зачекайте 2-3 хвилини
• Перевірте пульс, артеріальний тиск
• Запитайте про самопочуття, паморочення
• Якщо все добре, допоможіть дійти до ліжка чи крісла

Альтернативний метод (за допомогою підйомника):

Якщо в закладі є механічний підйомник для пацієнтів — це найбезпечніший спосіб:

• Розташуйте стропи під пацієнтом
• Зачепіть стропи за підйомник
• Повільно піднімайте, постійно спілкуючись з пацієнтом
• Перемістіть над ліжком або кріслом
• Обережно опустіть

Крок 6: Спостереження після падіння

Перші 24-48 годин після падіння є критичними:

Перші 4 години — активне спостереження:

• Кожні 15-30 хвилин перевіряйте свідомість, орієнтацію
• Вимірюйте життєві показники кожну годину
• Шукайте ознаки погіршення: посилення болю, поява нових симптомів
• Особлива увага — якщо пацієнт вдарився головою (можливе наростання внутрішньочерепної гематоми)

Наступні 24-48 годин:

• Вимірюйте життєві показники кожні 4 години
• Щодня оцінюйте рухливість, чутливість кінцівок
• Контролюйте виникнення синців, набряків
• Стежте за сечовипусканням та випорожненням
• Оцінюйте настрій та психологічний стан (після падіння часто розвивається страх повторного падіння)

Червоні прапорці — терміново викликайте лікаря:

• Раптове погіршення свідомості
• Сильний головний біль, що наростає
• Нудота, блювання
• Судоми
• Нерівність зіниць
• Слабкість або оніміння кінцівок
• Утруднене дихання
• Біль у грудях
• Різке зниження або підвищення тиску
• Безперервний біль, незважаючи на знеболювальні

Крок 7: Документування інциденту

Правильне документування важливе з медичної, юридичної точки зору та для профілактики:

Що обов'язково зафіксувати:

1. Дата, точний час та місце падіння
2. Обставини:

• Чим займався пацієнт перед падінням
• Чи був він один чи з кимось
• Що за поверхня (мокра, слизька, нерівна)
• Чи був належний рівень освітлення
• Чи використовував допоміжні засоби (милиці, ходунки)

1. Опис падіння:

• На яку частину тіла впав
• Висота падіння
• Чи втрачав свідомість
• Чи була попередня симптоматика (запаморочення, біль, слабкість)

1. Скарги пацієнта (дослівно зафіксуйте його слова)
2. Об'єктивні дані:

• Всі життєві показники
• Результати фізичного огляду
• Виявлені травми, їх локалізація та характер

1. Надана допомога:

• Хто був присутній
• Які дії виконані
• Чи викликана додаткова допомога
• Які ліки введені

1. Повідомлення:

• Про інцидент повідомлено лікаря (час, ПІБ)
• Повідомлено родичів (час, з ким говорили)

1. Подальший план:

• Режим спостереження
• Призначені обстеження (рентген, КТ тощо)
• Додаткові заходи безпеки

Приклад запису в медичній документації:

"21.10.2025, 14:35. Пацієнт К., 78 років, виявлений на підлозі біля ліжка в палаті №5. За словами пацієнта, прокинувся, хотів дійти до туалету, раптово запаморочилося, впав на ліве стегно. Свідомість не втрачав. Скаржиться на біль у лівому стегні, паморочення. AT 150/90, пульс 88/хв ритмічний, ЧД 18/хв, сатурація 96%. Шкіра блідо-рожева, волога. Зіниці D=S, фотореакція збережена. Ліва нога в вимушеному положенні, ротована назовні, укорочена на 2 см. Активні рухи обмежені через біль. Викликано лікаря чергового, о 14:40 прибув лікар Іваненко П.І. Призначено рентгенографію лівого стегна. Пацієнт залишений на ліжку, ногу фіксовано валиком. Спостереження кожні 15 хвилин. Родичів повідомлено о 14:50 (дочка). Медсестра Петренко О.В."

Крок 8: Аналіз причин та профілактика

Після стабілізації стану пацієнта важливо проаналізувати причини падіння:

Внутрішні фактори (пов'язані з пацієнтом):

• Вік та загальний стан здоров'я
• М'язова слабкість, порушення рівноваги
• Неврологічні захворювання (Паркінсон, інсульт, деменція)
• Серцево-судинні проблеми (аритмії, ортостатична гіпотензія)
• Порушення зору або слуху
• Прийом медикаментів (седативні, гіпотензивні, діуретики)
• Стан стопи та взуття

Зовнішні фактори (оточення):

• Недостатнє освітлення
• Слизька підлога, килими, що ковзають
• Відсутність поручнів у ванній, туалеті, коридорах
• Захаращений простір
• Незручна висота ліжка
• Відсутність кнопки виклику в доступі

Заходи профілактики:

1. Оцінка ризику падінь: Використовуйте валідовані шкали (наприклад, шкала Морсе) для всіх пацієнтів

• Модифікація середовища:Покращити освітлення, особливо вночі
• Встановити поручні
• Прибрати сторонні предмети
• Тримати кнопку виклику в доступі
• Робота з пацієнтом:Навчити правильно вставати з ліжка (спочатку сісти, зачекати, потім вставати)
• Підібрати належні допоміжні засоби (тростина, ходунки)
• Коригувати взуття (нековзка підошва, добре фіксується)
• Програми фізичних вправ для зміцнення м'язів
• Медикаментозна корекція:Перегляд ліків, що підвищують ризик падінь
• Корекція доз
• Контроль побічних ефектів

1. Залучення мультидисциплінарної команди: лікар, медсестра, фізіотерапевт, ерготерапевт

Психологічна підтримка після падіння

Не менш важливий аспект — психологічна підтримка пацієнта:

Синдром страху повторного падіння розвивається у 50-70% людей похилого віку після падіння. Це призводить до:

• Обмеження рухової активності
• Соціальної ізоляції
• Втрати незалежності
• Депресії
• Погіршення фізичного стану
• Парадоксально — збільшення ризику нових падінь

Як допомогти:

• Обговоріть падіння, дозвольте висловити страхи
• Запевніть, що вживаються заходи безпеки
• Заохочуйте до поступового відновлення активності
• Почніть з простих, безпечних вправ під наглядом
• Відзначайте прогрес, підтримуйте впевненість
• За потреби залучіть психолога

Особливі ситуації

Пацієнт з деменцією:

• Може не пам'ятати або неправильно описувати падіння
• Потребує постійнішого нагляду
• Важливо оцінити, чи не було падіння наслідком блукання

Пацієнт після інсульту:

• Підвищений ризик через геміпарез
• Може не відчувати болю з ураженої сторони
• Особлива увага до перелому шийки стегна

Пацієнт на антикоагулянтах:

• Високий ризик внутрішніх кровотеч навіть при легкому ударі
• Особливо небезпечна травма голови
• Потрібен КТ голови навіть при відсутності видимих ушкоджень

Дитина:

• Кістки більш гнучкі, але можливі специфічні травми
• Важко оцінити стан немовлят
• Будь-яка травма голови вимагає уваги педіатра

Коли обов'язково викликати швидку допомогу

Підсумуємо ситуації, коли необхідний виклик 103:

✓ Непритомність або змінена свідомість ✓ Підозра на перелом шийки стегна (біль у стегні, нога укорочена та ротована) ✓ Підозра на перелом хребта (біль у спині, неврологічні симптоми) ✓ Травма голови з кровотечею, непритомністю або неврологічними симптомами ✓ Утруднене дихання, біль у грудях ✓ Сильна кровотеча ✓ Деформація кінцівок ✓ Неможливість рухати кінцівкою ✓ Артеріальний тиск нижче 90/60 або вище 180/110 ✓ Пульс нижче 50 або вище 120 ✓ Пацієнт на антикоагулянтах і вдарився головою ✓ Неможливо безпечно підняти пацієнта власними силами

Висновок

Падіння пацієнта — це завжди серйозна ситуація, що вимагає професійного підходу та чіткої послідовності дій. Головне правило — не поспішати. Краще витратити додаткові 10-15 хвилин на ретельний огляд, ніж пропустити серйозну травму або погіршити стан пацієнта невдалими діями.

Пам'ятайте золоті правила:

1. Зберігайте спокій
2. Оцініть ситуацію перед діями
3. Не піднімайте пацієнта, поки не переконаєтесь у безпечності
4. Кличте на допомогу
5. Документуйте все
6. Аналізуйте та вживайте профілактичних заходів

Профілактика падінь — найкращий підхід. Комплексна оцінка ризиків, модифікація середовища, робота з пацієнтом та мультидисциплінарний підхід можуть значно знизити кількість падінь та їхні наслідки.

Тренуйте свою команду, проводьте регулярні навчання та симуляції. Чим краще підготовлені, тим впевненіше та ефективніше ви діятимете в реальній ситуації, а отже — тим краще допоможете своїм пацієнтам.

Пам'ятайте: кожне падіння можна попередити, а кожну травму — мінімізувати правильними діями!